+38 (063) 595 80 08 - Viber, Telegram, WatsApp

МИАЛДЕКС ТАБ.П/О 25МГ№10(10Х1

Главная » Каталог лекарств
МИАЛДЕКС ТАБ.П/О 25МГ№10(10Х1
  • Код товара: s168705
  • Производитель: ЛАБОРАТОРИОС НОРМОН СА ИСПАНИЯ
  • Действующее вещество: декскетопрофен
  • Срок годности: до 19.02.2020
  • Наличие: нет в наличии


Склад

діюча речовина: dexketoprofen trometamol;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить декскетопрофену (у формі декскетопрофену трометамолу) 25 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (Е 171), тальк.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти.

Код АТХ M01AE17.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Декскетопрофену трометамол – це сіль пропіонової кислоти, що чинить аналгетичну, протизапальну та жарознижувальну дію і належить до класу нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Механізм її дії базується на зменшенні синтезу простагландинів за рахунок пригнічення циклооксигенази. Зокрема, гальмується перетворення арахідонової кислоти в циклічні ендопероксиди PGG2 та PGH2, з яких утворюються простагландини PGE1, PGE2, PGF2a, PGD2, а також простациклін PGI2 та тромбоксани ТхА2 і ТхВ2. Крім цього, пригнічення синтезу простагландинів може впливати на інші медіатори запалення, такі як кініни, що може також опосередковано впливати на основну дію препарату. Пригнічувальна дія декскетопрофену трометамолу на ізоензими циклогенези СОХ-1 та СОХ-2 була виявлена у тварин та людей. Клінічні дослідження показали, що декскетопрофену трометамол чинить ефективну знеболювальну дію, яка розвивається через 30 хв після застосування препарату і триває 4 - 6 годин.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування декскетопрофену трометамолу максимальна концентрація в плазмі (Cmax) досягається в середньому через 30 хв (15-60 хв). Час розподілу та період напіввиведення декскетопрофену трометамолу становлять 0,35 та 1,65 години відповідно. За рахунок високого ступеня зв’язування з білками плазми (99 %) середній об’єм розподілу декскетопрофену трометамолу становить менше 0,25 л/кг. Виведення декскетопрофену трометамолу відбувається в основному за рахунок глюкуронізації і подальшого виведення нирками. Після застосування декскетопрофену трометамолу в сечі виявляється тільки S-(+)-енантіомер, що доводить відсутність його інверсії в R-(+)-енантіомер в організмі людини. При дослідженні фармакокінетики багаторазових доз було показано, що після останнього застосування декскетопрофену трометамолу значення площі під кривою біодоступності (ППК) було не вище, ніж після його одноразового застосування, що доводить відсутність кумуляції препарату. При застосуванні декскетопрофену трометамолу разом із їжею значення ППК не змінюються, однак значення Cmax знижується, а також зменшується швидкість всмоктування (збільшується tmax).

Показання

Симптоматична терапія болю від легкого до помірного ступеня, наприклад м’язово-скелетного болю, болю при менструації (дисменорея), зубного болю.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до декскетопрофену чи до інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) або до допоміжних речовин препарату.
  • Напади бронхіальної астми, бронхоспазм, гострий риніт або розвиток поліпів у носі, кропив’янки або ангіоневротичного набряку, внаслідок застосування препаратів з подібним механізмом дії, наприклад ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ.
  • Бронхіальна астма в анамнезі.
  • Свіжі пептичні виразки/кровотеча в травному тракті або підозра на їх наявність, рецидивуюча пептична виразка/кровотеча в травному тракті (два або більше не пов’язаних один з одним епізоди, що це підтверджують) або хронічна диспепсія в анамнезі.
  • Наявність в анамнезі шлунково-кишкової кровотечі чи перфорації, що пов’язані із застосуванням НПЗЗ.
  • Кровотеча в травному тракті, інші активні кровотечі та порушення системи згортання крові.
  • Хвороба Крона або неспецифічний виразковий коліт.
  • Тяжка серцева недостатність.
  • Помірне або тяжке порушення функції нирок (КК ? 50 мл/хв).
  • Тяжке порушення функції печінки (10-15 балів за шкалою Чайлда-П’ю).
  • Геморагічний діатез або інші порушення згортання крові.
  • ІІІ триместр вагітності та період годування груддю.
  • Дитячий вік.
  • Прийом антикоагулянтів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Нижченаведені взаємодії лікарських засобів у цілому характеризують препарати класу НПЗЗ.

Комбінації, що не рекомендуються для застосування з препаратом Міалдекс

  • Інші НПЗЗ, у тому числі саліцилати у високих дозах (більше 3 г/добу): збільшується ризик виникнення пептичних виразок за рахунок синергічної дії.
  • Гепарин та антикоагулянти непрямої дії (наприклад, варфарин): підсилюється дія антикоагулянтів, що може призвести до збільшення часу кровотечі; якщо уникнути такої комбінації немає можливості, необхідний ретельний контроль за станом хворого з відповідним контролем лабораторних показників.
  • Кортикостероїди: підвищується ризик виникнення пептичних виразок та кровотеч у травному тракті.
  • Препарати літію: підвищується рівень літію в крові аж до токсичних значень за рахунок зменшення його виведення нирками.
  • Метотрексат при застосуванні у високих дозах (15 мг/тиждень і більше): підвищується рівень метотрексату в крові за рахунок зменшення його виведення нирками, що призводить до токсичної дії на систему крові.
  • Гідантоїн і сульфонаміди: підвищується токсичність цих речовин.

Комбінації, що вимагають обережного застосування з препаратом Міалдекс

  • Діуретики, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ: послаблюється сечогінна та антигіпертензивна дія препаратів; подальше погіршення функції нирок аж до порушення їх функції (особливо у зневоднених хворих та хворих літнього віку).
  • Метотрексат при застосуванні в малих дозах (менше 15 мг/тиждень): можливе підвищення токсичної дії на систему крові за рахунок зменшення його виведення нирками; за необхідності застосування такої комбінації потрібен щотижневий контроль картини крові, особливо у разі навіть незначного зниження функції нирок, а також у хворих літнього віку.
  • Пентоксифілін: підвищується ризик кровотеч, тому необхідно спостерігати за хворим та контролювати час кровотечі.
  • Зидовудин: існує ризик збільшення токсичного впливу зидовудину на еритропоез (токсичний вплив на ретикулоцити) аж до розвитку тяжкої анемії через тиждень після застосування НПЗЗ, тому в перші 1-2 тижні після початку терапії НПЗЗ потрібно проводити контроль аналізу крові з підрахунком кількості ретикулоцитів.
  • Похідні сульфонілсечовини: НПЗЗ можуть підсилювати гіпоглікемічну дію препаратів сульфонілсечовини за рахунок їх витіснення зі зв’язків з білками крові.

Комбінації, що вимагають обережності при застосуванні з препаратом Міалдекс

  • Бета-адреноблокатори: може знижуватись їх антигіпертензивна дія за рахунок пригнічення синтезу простагландинів.
  • Циклоспорин та такролім: посилення токсичної дії цих препаратів на нирки за рахунок впливу НПЗЗ на синтез простагландинів; при застосуванні такої комбінації потрібно проводити регулярний контроль функції нирок.
  • Тромболітичні препарати: підвищений ризик кровотеч.
  • Інгібітори агрегації тромбоцитів та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик розвитку пептичних виразок та кровотеч у травному тракті.
  • Пробенецид: підвищення концентрації декскетопрофену в плазмі за рахунок зниження рівня його реальної канальцевої секреції та глюкуронізації; в такому випадку потрібно проводити корекцію дози декскетопрофену.
  • Серцеві глікозиди: може підвищуватись їх концентрація в плазмі.
  • Міфепристон: зменшення його ефективності за рахунок зменшення синтезу простагландинів, тому НПЗЗ не слід застосовувати протягом 8-12 діб після застосування міфепристону.
  • Хіноліни: застосування їх у високих дозах у комбінації з НПЗЗ підвищує ризик розвитку судом.

Особливості застосування

Міалдекс слід застосовувати з обережністю хворим з алергічними реакціями в анамнезі.

Слід уникати одночасного застосування препарату з іншими НПЗЗ, у тому числі з інгібіторами циклооксигенази-2.

При застосуванні препаратів класу НПЗЗ в травному тракті можуть розвинутися пептичні виразки з/без перфорації та кровотечі (навіть із летальним наслідком). Ці небажані явища можуть виникнути в будь-який період лікування, як із симптомами-передвісниками, так і без них, і вони не залежать від наявності в анамнезі тяжких порушень з боку травного тракту. Якщо при застосуванні декскетопрофену розвинулася шлунково-кишкова кровотеча або пептична виразка, терапію препаратом слід негайно припинити. Ризик розвитку вищезазначених небажаних явищ підвищується пропорційно до збільшення дози НПЗЗ, а також у хворих з виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки в анамнезі та в осіб літнього віку. Під час застосування препарату лікар має ретельно спостерігати за станом пацієнтів, зважаючи на можливу появу шлунково-кишкових кровотеч. Для зменшення ризику розвитку небажаних побічних реакцій з боку травного тракту лікар може призначити лікарські засоби, що чинять захисну дію на слизову оболонку травного тракту (мізопростол, інгібітори протонного насоса). Це також стосується хворих, які потребують супутнього призначення низьких доз ацетилсаліцилової кислоти або інших засобів, що підвищують ризик розвитку ускладнень з боку травної системи. Хворих слід проінформувати, що в разі появи будь-якого дискомфорту в ділянці живота (в першу чергу, шлунково-кишкових кровотеч), особливо на початку лікування, вони повинні повідомляти лікаря.

Декскетопрофен може підвищувати в крові рівень азоту сечовини, креатиніну, АСТ та АЛТ. При значному підвищенні рівня АСТ та АЛТ застосування препарату слід припинити.

Декскетопрофен може маскувати симптоми інфекційних захворювань.

Пацієнтам із порушеною функцією нирок та/або печінки, артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю препарат слід призначати з обережністю та під наглядом лікаря, оскільки препарат може спричинити появу набряків. Слід бути обережним при застосуванні декскетопрофену хворим, які застосовують діуретики, та схильним до гіповолемії, оскільки існує підвищений ризик нефротоксичної дії препарату.

Особлива обережність потрібна при призначенні препарату пацієнтам із захворюваннями серця в анамнезі, особливо з епізодами серцевої недостатності, оскільки декскетопрофен може спричинити загострення перебігу захворювання.

Дуже рідко повідомлялося про тяжкі шкірні реакції (деякі з летальним наслідком), включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.

Найчастіше побічні реакції розвиваються на початку лікування; у більшості випадків ? у перший місяць лікування. При перших проявах шкірного висипу, ураженні слизових оболонок або інших проявах гіперчутливості препарат слід негайно відмінити.

Слід пам’ятати, що при застосуванні НПЗЗ (це також може стосуватися і декскетопрофену), особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні, незначно підвищується ризик розвитку артеріальних тромбоемболій (наприклад інфаркту міокарда, інсульту).

Хворим із неконтрольованою артеріальною гіпертензією, декомпенсованою серцевою недостатністю, маніфестуючою ішемічною хворобою серця, облітеруючим ендартериїтом, цереброваскулярними порушеннями декскетопрофен призначають лише після ретельної оцінки співвідношення очікуваної користі та можливого ризику такої терапії. За таким же принципом оцінюють доцільність призначення тривалої терапії декскетопрофеном хворим із факторами ризику виникнення серцево-судинних захворювань, таких як гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет та в разі, якщо пацієнт палить.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування препарату в ІІІ триместрі вагітності та в період годування груддю протипоказане. Застосування препарату жінками в І та ІІ триместрах вагітності можливе лише у разі, коли очікувана користь для вагітної перевищує можливий ризик для плода, а дозу і тривалість лікування слід скоротити до можливого мінімуму.

Жінки, що планують вагітність, можуть застосовувати препарат лише у разі нагальної потреби, у мінімально можливих дозах протягом найкоротшого періоду. Це саме стосується жінок, які не можуть завагітніти або проходять обстеження репродуктивної функції.

Пригнічення синтезу простагландинів може несприятливо вплинути на вагітність та/або розвиток зародка та плода. Відповідно до епідеміологічних досліджень застосування препаратів, що пригнічують синтез простагландинів, на ранніх етапах вагітності збільшує ризик викидня, порок серця, гастрошизис. 

На тлі застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ІІІ триместрі вагітності у плода можливе виникнення таких відхилень:

  • серцево-судинна токсичність, наприклад передчасне закриття артеріальної протоки та гіпертензія у системі легеневої артерії;
  • дисфункція нирок, яка може прогресувати і перейти у ниркову недостатність із розвитком олігогідраміону.

У матері наприкінці вагітності та у немовляти можливі такі явища:

  • збільшення часу кровотечі за рахунок пригнічення агрегації тромбоцитів, навіть при застосуванні препарату у низьких дозах;
  • пригнічення скоротливої активності матки, що призводить до подовження та затримки родової діяльності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час застосування декскетопрофену можливі запаморочення та поява загальної втомлюваності, що може вплинути на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Дорослі.

Залежно від виду та інтенсивності болю рекомендована доза становить 25 мг кожні 8 годин. Добова доза не повинна перевищувати 75 мг. Небажані явища препарату можна звести до мінімуму шляхом застосування мінімально ефективних доз протягом якомога коротшого проміжку часу, необхідного для усунення симптомів. Міалдекс не передбачений для тривалої терапії; лікування має бути обмежене часом наявності симптомів. Одночасний прийом їжі зменшує швидкість всмоктування діючої речовини, тому його рекомендується приймати мінімум за 30 хв до їди.

Пацієнти літнього віку. Рекомендується розпочинати лікування з низьких доз. Добова доза становить 50 мг. За умови хорошої переносимості препарату дозу можна підвищити до звичайної.

Порушення функції печінки легкого та помірного ступеня. Лікування слід розпочинати з мінімальної рекомендованої дози та під суворим наглядом лікаря. Добова доза становить 50 мг.

Порушення функції нирок легкого ступеня (КК 50-80 мл/хв). Добова доза препарату – 50 мг.

Діти.

Застосування препарату дітям не вивчалось, тому пацієнтам цієї вікової групи призначати декскетопрофен протипоказано.

Передозування

Можливі симптоми: блювання, біль у животі, сонливість, вертиго, головний біль, дезорієнтація, анорексія.

Негайно розпочати симптоматичну терапію, що відповідає клінічному стану пацієнта. Якщо була прийнята доза, що перевищує 5 мг/кг маси тіла, протягом однієї години слід застосувати активоване вугілля. Виведення декскетопрофену може бути прискорене за допомогою гемодіалізу.

Побічні реакції

Система органів
Часто (1 - 10 %) Нечасто (0,1 - 1 %) Рідко (0,01 - 0,1 % ) Дуже рідко, включаючи окремі випадки (< 0,01 %)
З боку системи крові       нейтропенія, тромбоцит опенія
З боку імунної системи       анафілактичні реакції (анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя)
Порушення обміну речовин     відсутність апетиту  
З боку психіки   безсоння, стани тривоги    
З боку нервової системи   головний біль, запаморочення, сонливість парестезії, синкопе (непритомність)  
З боку органів зору       розпливчастість зору
З боку органів слуху та вестибулярні розлади   запаморочення вестибулярного походження   шум у вухах
З боку серцево-судинної системи   відчуття серцебиття, припливи артеріальна гіпертензія тахікардія, артеріальна гіпотензія
З боку дихальної системи     брадипное бронхоспазм, диспное
З боку травного тракту нудота та/або блювання, біль у животі, диспепсія сухість у роті, гастрит, запор, метеоризм пептична виразка, кровотеча з виразки або її перфорація панкреатит
З боку печінки     гепатит гепатоцелюлярні ушкодження
З боку шкіри та підшкірної клітковини   висип кропив’янка, акне, підвищена пітливість синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, свербіж, фотосенсибілізація
З боку опорно-рухового апарату     біль у спині  
З боку сечовидільної системи     гостра ниркова недостатність, поліурія нефрит або нефротичний синдром
З боку статевої системи     порушення менструального циклу, ураження простати  
Порушення загального характеру   втомлюваність, біль, астенія, пропасниця, погане самопочуття периферичні набряки  
Лабораторні показники     патологічні показники функціональних проб печінки  

При застосуванні декскетопрофену, як і інших НПЗЗ, також можливі такі небажані ефекти: асептичний менінгіт, що розвивається переважно у хворих із системним червоним вовчаком або змішаними колагенозами; гематологічні реакції (пурпура, апластична та гемолітична анемія, рідше – агранулоцитоз та гіпоплазія кісткового мозку).

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 1 або 2 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.


Важно! Изображение упаковок товаров приведено в иллюстративных целях и не всегда соответствует внешнему виду упаковок имеющихся в наличии товаров разных производителей и дозировок.
Уточняйте интересующую Вас информацию, в том числе о наличии, производителе и цене товара по телефонам интернет-аптеки.


Данная страница содержит информацию, которая не является основанием для самолечения.
Обязательно получите консультацию специалиста и внимательно ознакомьтесь с инструкцией, находящейся в упаковке с препаратом, перед его применением!


Аналоги: